Вікторія
Чіпак
здобувачка
другого (магістерського) рівня вищої освіти,
факультет філології та журналістики
Тернопільський
національний педагогічний університет імені В. Гнатюка
vikusiachipak@gmail.com
Науковий
керівник:
кандидат
філологічних наук,
доцент
кафедри української мови та славістики
Тернопільського
національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка
Ірина
Бабій
ВІЙСЬКОВА ТЕРМІНОЛЕКСИКА У ВОЄННІЙ ПРОЗІ ПАВЛА БЕЛЯНСЬКОГО
«БИТИСЬ НЕ МОЖНА ВІДСТУПИТИ»
Постановка
проблеми. Термінологія різних галузей та
сфер професійної діяльності завжди перебуває у полі зору мовознавців, що
зумовлено її постійним розвитком та важливістю у фаховій комунікації. Одним із
компонентів української термінологічної системи є військова термінолексика,
яка, в умовах сьогодення, активно збагачується, трансформується й постійно
оновлюється відповідно до змін у військовій сфері.
Воєнні події широко висвітлюються в інформаційному потоці, побутують
в художній літературі, зокрема сучасній воєнній прозі. З огляду на це, перед
науковцями постає ціла низка невирішених завдань, що полягають у фіксації, теоретичному
осмисленні наявного військово-термінологічного матеріалу, виявленні моделей
побудови та стилістичного розподілу відповідно до тематичних груп.
Актуальність
нашого дослідження зумовлена тим, що військові терміни
активно вживані в сучасному мовному дискурсі, при цьому є мало дослідженими,
зокрема щодо їх структурних особливостей та частотності використання.
Аналіз
останніх досліджень і публікацій.
Військова термінолексика – об’єкт уваги багатьох вітчизняних
мовознавців, серед яких такі науковці: Л. Батюк, В. Борисов,
А. Бурячок, М. Вакуленко, А. Генсьорський, В. Горобець,
П. Ковалів, Р. Сидоренко, Ф. Ткач, Л. Туровська,
Н. Яценко та інші.
Мета дослідження – зафіксувати й розподілити відповідно до
тематичних груп військову термінолексику, виявлену у воєнній прозі Павла
Белянського «Битись не можна відступити». Досягнення поставленої мети вимагає
виконання таких завдань:
-
зафіксувати наявні у творі військові
терміни;
-
тематично скласифікувати наведені
одиниці;
-
проаналізувати функціональне навантаження
військової термінології в художньому тексті та її вплив на стилістику тексту.
Предмет дослідження
– військова термінологічна система автобіографічної
воєнної прози Павла Белянського «Битись не можна відступити».
Виклад
основного матеріалу. Мова, що функціонує у творі «Битись
не можна відступити», – яскравий приклад вживання та функціонування військової
термінолексики, що поширена в зоні проведення бойових дій, а також
розповсюджується по всій території України внаслідок повномасштабного
вторгнення. Воєнна проза рясніє найменуваннями операцій, військових центрів,
лабораторій, штабів, проектів, сучасної бойової техніки й оснащення, військових
ударів та боїв, кодових імен осіб тощо.
Термін – «слово або словосполучення, що позначає поняття
певної галузі науки, техніки тощо» [4, с. 682]. Серед основних ознак
цих лексичних одиниць виділяють
системність, наявність дефініції, тенденцію до однозначності в межах своєї термінологічної
системи, стилістичну нейтральність, точність семантики та високу
інформативність [4, с. 682].
Зазвичай, під «військом терміном» розуміють слово або
словосполучення, яке позначає поняття військової справи. Як стверджує
І. Литовченко, традиційно «в основу класифікацій військової лексики
покладено лексико-семантичний, дериваційний і функціональний критерії» [3, с. 41].
З огляду на це, виокремлюємо такі тематичні групи військової термінної лексики,
вжитої в аналізованому творі:
-
термінна лексика, що вказує на початок війни: «Коли Таня
повернулася в місто, над будинками, ніби марево, висіло собаче виття сирен повітряної тривоги» [2, с. 20],
«Вам добре, у вас евакуація…» [2, с. 34];
-
термінолексика на позначення воєнних дій: «… перешкодою на
випадок штурму вмощувався Сверчок,
далі вже розвалювалися інші» [2, с. 41], «Згадуючи антитерористичну
операцію, як називали війну в перші кілька років» [2, с. 55],
«Постріл!
Дзвеніло у вухах» [2, с. 60], «…
атаку, яку зараз, ось прямо зараз,
дуже скоро, дуже, доведеться стримувати батальйону» [2, с. 85];
-
назви зброї, боєприпасів, військової техніки: «… обидва з автоматами Калашникова…» [2, с. 19],
«… танк!
По нас працює танк!..» [2, с. 33],
«Незабаром Сверчку видали кулемет, німецький MG-42 часів Другої світової війни…» [2, с. 41], «… під прикриттям двох неспішних бронетранспортерів пройшли біля самих
вікон квартири» [2, с. 58], «ПОМ-2. Протипіхотна осколкова міна
дистанційного мінування…» [2, с. 68], «Поки тиснутимуть кулемети,
ворог встигне підняти дрон, розгорне
пару мінометів і доб'є вас вісімдесятидвоміліметровими мінами»
[2, с. 71];
-
термінолексеми на позначення військового оснащення, бойового
спорядження: «… молодий, високий і широкоплечий, у камуфляжі…» [2, с. 24], «І купив Ігореві все спорядження: і черевики, і тактичний наплічник, і «ерпееску»…»
[2, с. 39], «За тиждень стала
вдягати бронежилет…» [2, с. 63],
«За три хвилини щоб був у повній бойовій екіпіровці» [2, с. 88];
-
терміни на позначення військових посад, звань та інших ознак
організації військової служби:
«Військком
потер очі, червоні від недосипання і сигаретного диму…» [2, с. 21],
«… замість відповіді виправив Таню
червогий офіцер…» [2, с. 27],
«Два стрільці-санітари»
[2, с. 30], «Пізніше чоловічок
виявився командиром батальйону, капітаном із позивним Хмара» [2, с. 30];
«Я – полковник
Збройних Сил. До комбата» [2, с. 89];
-
термінолексика на позначення військових частин, підрозділів,
структур: «… Таня рішучим кроком зайшла до військкомату…»
[2, с. 24], «… який із казарми далекого військового містечка
схожий був на істеричний і безпричинний заколот молоді…» [2, с. 51],
«… кричав, надсаджуючись, командир,
вишикувавши солдатів на холодному лютневому плацу» [2, с. 52], «Третя рота, перший взвод,
друге відділення…» [2, с. 79];
-
термінолексика на позначення місця розгортання бойових дій,
розташування (розміщення) військових частин, з’єднань: «одного нескінченного дня на передовій,
із тих, що тягнуться болісно довго…» [2, с. 7], «… ударна хвиля підкидала в траншеї…» [2, с. 8], «… непереконливо зображуючи барикаду, що нагадувала гніздо середніх
розмірів птаха» [2, с. 54], «Ми
ж не абихто. По тилах не
відсиджуємось» [2, с. 64]; «…
його уява малювала якісь пісочного кольору намети на околиці димного полігону…» [2, с. 72];
-
авіаційна термінолексика:
«… а за ним небо перетнув літак, гострий і різкий.» [2, с. 19];
-
військові команди: «Кругом! Бігом руш!» [2, с. 88].
У функційному плані військова термінолексика поєднує
номінативну, інформативну, представницьку, маніпулятивну та
емоційно-експресивну функції. Розгляд лексичних одиниць «допомагає окреслити
мовну особистість автора, з’ясувати внесок творця у розвиток національної мови»
[1, с. 65]. Важко применшити важливу роль термінолексики, яку
використовує П. Белянський, у відтворенні реалістичної картини сучасної
війни, що сприяє створенню автентичного мовного середовища, передає дух епохи
та формує відповідний емоційний фон.
Висновки
та перспективи подальших досліджень.
Військовий термін – це лексична одиниця, значення якої пов’язане з військовою
сферою. Дослідження військової термінолексики у творі Павла Белянського «Битись
не можна відступити» демонструє тісний зв’язок мови та реалій війни.
Використання військових термінів у художньому тексті не лише сприяє точному
відображенню бойових дій, а й виконує важливу комунікативну і стилістичну
функції, посилюючи виразність та емоційний вплив твору. У результаті здійсненої
класифікації виявленої термінолексики було визначено, що найбільша її
концентрація спостерігається в тематичній групі «Назви зброї, боєприпасів,
військової техніки», при цьому найменше лексичних одиниць – у групах «Авіаційна
термінолексика» та «Військові команди».
Отже, військова термінолексика в українській воєнній прозі є
не лише засобом художнього зображення та увиразнення тексту, а й важливим
елементом документування реальних подій, що робить подальше вивчення цього
феномену перспективним та необхідним.
Список літератури:
1.
Бабій І. Актуалізація
дієслівної індивідуально-авторської номінації у романі «Северин Наливайко» М. Вінграновського.
Науковий часопис Національного
педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 10 : Проблеми граматики і лексикології української мови. Київ
: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2014. № 11. C. 65-69.
2.
Белянський П. Битись не можна
відступити. Харків : Віват, 2024. 384 с.
3.
Литовченко І. Динамічні процеси у
військовій лексиці української мови (назви зброї, амуніції, споруд). Кривий
Ріг: Вид. Р.А. Козлов, 2016. 206 с.
4.
Українська мова. Енциклопедія. Київ:
«Укр. енцикл.», 2004. 824 с.
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)