Тези доповіді на Всеукраїнській конференції студентської та учнівської молоді «Актуальні питання сучасної філології і журналістики»

 

Вікторія Чіпак

здобувачка другого (магістерського) рівня вищої освіти,

 факультет філології та журналістики

Тернопільський національний педагогічний університет імені В. Гнатюка

vikusiachipak@gmail.com

 

Науковий керівник:

кандидат філологічних наук,

доцент кафедри української мови та славістики

Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка

Ірина Бабій

ВІЙСЬКОВА ТЕРМІНОЛЕКСИКА У ВОЄННІЙ ПРОЗІ ПАВЛА БЕЛЯНСЬКОГО «БИТИСЬ НЕ МОЖНА ВІДСТУПИТИ»

 

Постановка проблеми. Термінологія різних галузей та сфер професійної діяльності завжди перебуває у полі зору мовознавців, що зумовлено її постійним розвитком та важливістю у фаховій комунікації. Одним із компонентів української термінологічної системи є військова термінолексика, яка, в умовах сьогодення, активно збагачується, трансформується й постійно оновлюється відповідно до змін у військовій сфері.

Воєнні події широко висвітлюються в інформаційному потоці, побутують в художній літературі, зокрема сучасній воєнній прозі. З огляду на це, перед науковцями постає ціла низка невирішених завдань, що полягають у фіксації, теоретичному осмисленні наявного військово-термінологічного матеріалу, виявленні моделей побудови та стилістичного розподілу відповідно до тематичних груп.

Актуальність нашого дослідження зумовлена тим, що військові терміни активно вживані в сучасному мовному дискурсі, при цьому є мало дослідженими, зокрема щодо їх структурних особливостей та частотності використання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Військова термінолексика  –  об’єкт уваги багатьох вітчизняних мовознавців, серед яких такі науковці:  Л. Батюк, В. Борисов, А. Бурячок, М. Вакуленко, А. Генсьорський, В. Горобець, П. Ковалів, Р. Сидоренко, Ф. Ткач, Л. Туровська, Н. Яценко та інші.

Мета дослідження – зафіксувати й розподілити відповідно до тематичних груп військову термінолексику, виявлену у воєнній прозі Павла Белянського «Битись не можна відступити». Досягнення поставленої мети вимагає виконання таких завдань:

-                зафіксувати наявні у творі військові терміни;

-                тематично скласифікувати наведені одиниці;

-                проаналізувати функціональне навантаження військової термінології в художньому тексті та її вплив на стилістику тексту.

Предмет дослідження – військова термінологічна система автобіографічної воєнної прози Павла Белянського «Битись не можна відступити».

Виклад основного матеріалу. Мова, що функціонує у творі «Битись не можна відступити», – яскравий приклад вживання та функціонування військової термінолексики, що поширена в зоні проведення бойових дій, а також розповсюджується по всій території України внаслідок повномасштабного вторгнення. Воєнна проза рясніє найменуваннями операцій, військових центрів, лабораторій, штабів, проектів, сучасної бойової техніки й оснащення, військових ударів та боїв, кодових імен осіб тощо.

Термін – «слово або словосполучення, що позначає поняття певної галузі науки, техніки тощо» [4, с. 682]. Серед основних ознак цих лексичних одиниць  виділяють системність, наявність дефініції, тенденцію до однозначності в межах своєї термінологічної системи, стилістичну нейтральність, точність семантики та високу інформативність [4, с. 682].

Зазвичай, під «військом терміном» розуміють слово або словосполучення, яке позначає поняття військової справи. Як стверджує І. Литовченко, традиційно «в основу класифікацій військової лексики покладено лексико-семантичний, дериваційний і функціональний критерії» [3, с. 41]. З огляду на це, виокремлюємо такі тематичні групи військової термінної лексики, вжитої в аналізованому творі:

-            термінна лексика, що вказує на початок війни: «Коли Таня повернулася в місто, над будинками, ніби марево, висіло собаче виття сирен повітряної тривоги» [2, с. 20], «Вам добре, у вас евакуація…» [2, с. 34];

-            термінолексика на позначення воєнних дій: «… перешкодою на випадок штурму вмощувався Сверчок, далі вже розвалювалися інші» [2, с. 41], «Згадуючи антитерористичну операцію, як називали війну в перші кілька років» [2, с. 55], «Постріл! Дзвеніло у вухах» [2, с. 60], «… атаку, яку зараз, ось прямо зараз, дуже скоро, дуже, доведеться стримувати батальйону» [2, с. 85];

-            назви зброї, боєприпасів, військової техніки: «… обидва з автоматами Калашникова…» [2, с. 19], «… танк! По нас працює танк!..» [2, с. 33], «Незабаром Сверчку видали кулемет, німецький MG-42 часів Другої світової війни…» [2, с. 41], «… під прикриттям двох неспішних бронетранспортерів пройшли біля самих вікон квартири» [2, с. 58], «ПОМ-2. Протипіхотна осколкова міна дистанційного мінування…» [2, с. 68], «Поки тиснутимуть кулемети, ворог встигне підняти дрон, розгорне пару мінометів і доб'є вас вісімдесятидвоміліметровими мінами» [2, с. 71];

-            термінолексеми на позначення військового оснащення, бойового спорядження: «… молодий, високий і широкоплечий, у камуфляжі…» [2, с. 24], «І купив Ігореві все спорядження: і черевики, і тактичний наплічник, і «ерпееску»…» [2, с. 39], «За тиждень стала вдягати бронежилет…» [2, с. 63], «За три хвилини щоб був у повній бойовій екіпіровці» [2, с. 88];

-            терміни на позначення військових посад, звань та інших ознак організації військової служби: «Військком потер очі, червоні від недосипання і сигаретного диму…» [2, с. 21], «… замість відповіді виправив Таню червогий офіцер…» [2, с. 27], «Два стрільці-санітари» [2, с. 30], «Пізніше чоловічок виявився командиром батальйону, капітаном із позивним Хмара» [2, с. 30]; «Я – полковник Збройних Сил. До комбата» [2, с. 89];

-            термінолексика на позначення військових частин, підрозділів, структур: «… Таня рішучим кроком зайшла до військкомату…» [2, с. 24], «… який із казарми далекого військового містечка схожий був на істеричний і безпричинний заколот молоді…» [2, с. 51], «… кричав, надсаджуючись, командир, вишикувавши солдатів на холодному лютневому плацу» [2, с. 52], «Третя рота, перший взвод, друге відділення…» [2, с. 79];

-            термінолексика на позначення місця розгортання бойових дій, розташування (розміщення) військових частин, з’єднань:  «одного нескінченного дня на передовій, із тих, що тягнуться болісно довго…» [2, с. 7], «… ударна хвиля підкидала в траншеї…» [2, с. 8], «… непереконливо зображуючи барикаду, що нагадувала гніздо середніх розмірів птаха» [2, с. 54], «Ми ж не абихто. По тилах не відсиджуємось» [2, с. 64]; «… його уява малювала якісь пісочного кольору намети на околиці димного полігону…» [2, с. 72];

-            авіаційна термінолексика: «… а за ним небо перетнув літак, гострий і різкий.» [2, с. 19];

-            військові команди: «Кругом! Бігом руш!» [2, с. 88].

У функційному плані військова термінолексика поєднує номінативну, інформативну, представницьку, маніпулятивну та емоційно-експресивну функції. Розгляд лексичних одиниць «допомагає окреслити мовну особистість автора, з’ясувати внесок творця у розвиток національної мови» [1, с. 65]. Важко применшити важливу роль термінолексики, яку використовує П. Белянський, у відтворенні реалістичної картини сучасної війни, що сприяє створенню автентичного мовного середовища, передає дух епохи та формує відповідний емоційний фон.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Військовий термін – це лексична одиниця, значення якої пов’язане з військовою сферою. Дослідження військової термінолексики у творі Павла Белянського «Битись не можна відступити» демонструє тісний зв’язок мови та реалій війни. Використання військових термінів у художньому тексті не лише сприяє точному відображенню бойових дій, а й виконує важливу комунікативну і стилістичну функції, посилюючи виразність та емоційний вплив твору. У результаті здійсненої класифікації виявленої термінолексики було визначено, що найбільша її концентрація спостерігається в тематичній групі «Назви зброї, боєприпасів, військової техніки», при цьому найменше лексичних одиниць – у групах «Авіаційна термінолексика» та «Військові команди».

Отже, військова термінолексика в українській воєнній прозі є не лише засобом художнього зображення та увиразнення тексту, а й важливим елементом документування реальних подій, що робить подальше вивчення цього феномену перспективним та необхідним.

 

Список літератури:

1.  Бабій І. Актуалізація дієслівної індивідуально-авторської номінації у романі «Северин Наливайко» М. Вінграновського. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 10 : Проблеми граматики і лексикології української мови. Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2014. № 11. C. 65-69.

2.  Белянський П. Битись не можна відступити. Харків : Віват, 2024. 384 с.

3.  Литовченко І. Динамічні процеси у військовій лексиці української мови (назви зброї, амуніції, споруд). Кривий Ріг: Вид. Р.А. Козлов, 2016. 206 с.

4.  Українська мова. Енциклопедія. Київ: «Укр. енцикл.», 2004. 824 с.